Одним з найважливіших свят в Україні (та й по всій Русі) споконвіку був Коляда. Цей день вчив людей мудрості переродження: Дажбог-Сонце рік за роком "помирав" і знову "народжувався" у втіленні Божича-Коляди.

Святкувався Коляда зазвичай через декілька днів після зимового сонцестояння, котре вважалося сакральною точкою року. Узгоджуючи сонячний календар з місячним, предки також могли святкувати Коляду у першу неділю після сонцестояння. Шесток (субота) перед цим називалася Корочуном (рік "окорчувався") чи Сочельником (від "сочиво" - кутя, основна поминальна страва слов`ян).

Традиції Коляди церков не змогла витравити й за 1000 років - і зараз подекуди у селах ставлять на покуть дідуха, готують 12 страв (кількість же ця була зумовлена не учнями Христа, а місяцями у році), колядують тощо.

Відроджуючи славні звичаї у їхній первинній сутності, громада "Мокоша" буде шанувати новонародженого Коляду 27 грудня о 14 годині.