Велесич

Головна » Велесич » Творчість » Творчість громадівців

Зорій Чорнояр

СОНЦЯ ХРЕСТ Розвіє хмари правди світ, Великий Батько – Роде Славний! Його тримаєм заповіт, Крокуєм впевнено до Нав’ї. Своїх Батьків негідні діти, Проте ми вірні, як один, На вівтарі несемо квіти, По річці Долі через млин. Де душі славів поєднає, Творець Космічний – що закон, Для нас мелодію заграє, Правдивий ствердиться канон! І знову тіло відчуваєм, Повітря, світло,теплість рук, І знову спів для нас лунає, Тоді ж! Готові до всіх мук! Ми маршируємо сміливо. Десятки, сотні, тисячі! Ідея Нації – властиво, Бринить на стягах у СІЧі! Нам світить Сонце – око Бога, А вітер зносить всю печаль, Долоні в гору до Дажбога! Ми вже знімаємо вуаль, Кайдани рвемо та збиваєм, Бо Рідна Мати нас чека, ЇЇ до волі повертаєм, То була знищена імла! Ми повернемо Батьку Небу, Його царицю – Мати Сва, Молонь’ї й зорі у знак шлюбу, Народ звістить, що це краса… То є гармонії частина, Нащадки ваші мають Честь! Разом! Єдина це Родина, Коли нам сяє Сонця Хрест! ВОЇНАМ РОДУ Мій зір палає на всі боки, Святим вогнем Алатиря! Який тече віки та роки, По венах Сва-Богатиря. Той чистий огень несе пам'ять, Про славу й честь наших Князів, Яких з Богами люди славлять, Серед численних тих Родів. Що свою вірність доказали, Богам і Праотцям святим, І кров’ю землю орошали, За Правду ті приймали згин. Бо Наві руси не страшаться, Перунів полк чека своїх, Землею рани огорнуться, А душі линуть до Країв… …Де мудрий Пращур усміхнеться, Обійме міцно й прорече: «Нема печалі, все минеться», В чертоги Славних поведе. Там вся Рідня з тобою поряд, Співає пісню у танку, Про єдність тих, що землей ходять, В життя зеленому вінку! СПОГАД... В часи важкі для себе,темні, Заплющу очі, уявлю… …Ідуть землею душі кревні, А поміж ними я стою! У степі жовтім та безкраїм, На небі чистая блакить, Кружляють журавлині зграї, Яскраво світлий Хорс горить! Мені вітри закон шепочуть, І щастя ллється мов потік, В цю мить журба мене не точить, Бо бачу Бога світлий лік! Відкрию очі, знов окопи, Стріляю щільно ворогів! Зі мною Браття – не холопи! Слов’янських вірних всіх Родів. Здобудем в Краї Перемогу! І ствердим Правди наш уклад, Співають славень цей Сварогу, В єднанні Славних– стар і млад! МОЛИТВА Молився на горі юнак, До Бога рідного свого, Він не чекав з Небес дива, Бо світ навколо вже його! Молився щиро до Богів, І слухав спів морських вітрів, Що несли голос Праотців, З небесних райських кораблів. А ті казали про печаль, Що сохне гілля родове, Що неспроможні ми нажаль, Чинити Свято бойове… . Щоб в тім бою піднявся Рід, Славетний, Красний, Всесвятий! Щоб щиро посміхнувся Дід, Розплющив очі: «Я ЖИВИЙ!» І запалають Небеса, Вогнем святим навічний вік, Летить по небу Мати Сва І родить нове кожен Рік. Сварожі кола у серцях, Тотожні руху світовому, І Правда наша у вогнях, Та у мечі Отця стальному. Всевишній Роде, Ти - Буття, Водночас діти Твої рідні, Від Тебе маємо Життя, І будем того вічно гідні! Молився на горі юнак… (Продовжити) (Продовжити) (Продовжити) (Продовжити)
1 2 3 4 5 Категорія: Творчість громадівців \| Додав: Ведослав (30.05.2011)
Переглядів: 1079 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0