29 листопада громада "Мокоша" відмічала давнє та шановане в народі свято - Долю, що у цей раз через певні обставини була суміщена з Калитою (фактично, чоловічею Долею - т.зв. "Андріївськими вечорницями"). Мабуть, Покровителька громади надала нам трішки удачі - на свято прийшло 10 людей та ще одне малятко, дочка одного з громадівців.

Внаслідок того, що Коло року наближається до своєї найхолоднішої пори, громада перебралася у конфіденційний підвальчик (тому бажаючим приєднатися чи просто прийняти участь у славленнях велике прохання дзвнити на телефони, представлені у розділі "Про нас"). Нове місце було належним чином освячене, після чого почалося сам обряд святкування.

Основною його "ізюминкою" стали гадання - спочатку жіночі, а потім й чоловічі, виконані за народною традицією.

 

 

У містичній атмосфері, посеред кола, викладеного запаленими свічками, жінки та дівчата громади виконали наступний ритуал. По верхньому краю миски з водою викладаються написані на паперцях літери. Дівчата по черзі опускають у миску запалену свічку, трохи чекають і пускають "у вільне плавання". До якої літери припливе - з такої буде починатися ім`я нареченого.

Наступне гадання було не менш цікаве, схоже на гру у наперстки: із зав`язаними очима дівчина мала вибрати одну з чашок, під якими були сховані кусень хліба, кільце, лялька та стрічка. Смисл того, що "випало" усі дізналися лише після завершення обряду.

Чоловічі гадання відопвідали змісту Андріївських вечорниць: без допомоги рук чоловік мав спочатку дістати з миски, заповненої водою, кільце (за скільки спроб він це зробить - через стільки років й одружиться), вкусити коржа, що був прив`язаний на ниточці; а вже одружений Дмитро, виконуючи свою роль, "підступно" відламав шматок коржа й приніс його господарці, яка цей корж і спекла. Потім всі весело викупали цього шматка за реальні гроші :).

 

 

Після братчини громадівці трохи повчилися простеньким народним танцям та зіграли у народну гру "кошки-мишки".

 

Повний фотозвіт зі свята - ТУТ.