Мабуть, це було одне з перших, якщо не найперше рідновірське вінчання в Одесі. У мальовничому полі, серед буйного степового різнотрав`я зібралася громада, щоб обвінчати Ведослава й Оряну перед Богами і Предками, перед людьми чесними.

  

Поблизу уквітчаних кольоровими стрічками дерев і між каміння, помережаного знаками стихій, Коло рідновірів на чолі з Годинею прийняло від молодят клятви вірності й кохання.

  

Стоячи на рушнику, пара була вінчана двома гарненькими віночками (вона - калиново-квітковим, він - дубовим), щедро посипана зерном, перев`язана ще одним рушником у руках.

  

Годиня обвів її тричі довкола Вогнища, яке стверджувало єдність Трьох-Світів, Рода Всебога, Роду Небесного і Роду Земного. 

  

Коло наситило силою чару з березовим соком, який відпили молодята, славлячи Богів і даючи один одному клятви

  

 Далі та чара була розбита на дрібненькі шматочки на знак того, що вороття у шлюбу не буде.

  

Під час братчини громада заспівала разом "При долині кущ калини...", що стало природнім та вишуканим завершенням язичницького вінчання під відкритим Небом, на лоні Матінки-Землі.

Повний фотозвіт - у альбомі спільноти нашої громади Вконтакті: Рідновірське вінчання.