Ярило

Ім`я: Ярило, Лель / Полель.

Значення: 1) Весняне, юне Сонце, що "ярить", запліднює Землю, насичує Її життєтворчою силою (яр`ю).

2) Бог кохання (зокрема, першого або "плотського") і земних радощів.

3) Покровитель молодих воїнів ("ярість"), а також "вовчий пастир" (св. Юрій до поч. ХХ ст. вважався покровителем вовків, "вовчим пастирем").

4) Окрім "юного" Дажбога у деяких течіях Ярило також вважається "юним" Велесом (РВ РПВ, "Велесів круг"). 

Лики (прояви, грек. іпостасі): Зазвичай не виділяються, оскільки Ярила самого часто розцінюють як лик Дажбога. Втім, можна з певними оговірками зазначати, що наприкінці свого щорічного "панування" він стає Купайлом. З Ярилом також можна ототожнювати Леля (Полеля), який не знайшов поки відповідного місця у рідновірському пантеоні.

У "двовір`ї": Юрій/Георгій Переможець/Єгорій.

Аналоги в інших індоєвропейських традиціях: вед. частково Яма (як Лель, індоєвроп. образ брата і сестри); інд. Сканда, частково Крішна; індоіран. частково Мітра; грек. Аполлон; герм. Фрейр; балт. Яровит, Геровит; фрак. Герос.

Згадується у: Етнографічні обряди, зокрема, "похорони Ярили"; фольклор; прямі згадки про балтійського та західнослов`янського варіанту цього Бога - Яровита - у середньовічних європейських джерелах.

Свята річного кола: Всіма рідновірськими течіями відзначається свято Ярила 23 (24) квітня (двов. св. Юрія/Георгія), або Ярили Буйного. Багато течій (РВ РПВ, РПК, "Велесів круг", ССО СРВ) наслідують також твердження Б.О.Рибакова про свято Ярили Мокрого 4 червня (двов. можна прирівняти до Трійці, як це роблять деякі рос. течії, однак не без сумнівів). РВ РПВ і РПК Великдень також називають святом Ярили Красного. Більшість течій на Купайла здійснюють обряд "похорон Ярила", РПК - 1 липня.

Атрибути: Жмут колосся у правій руці й людський череп у лівій.

Священна тварина: Кінь (як і в інших сонячних Божеств), вовк, а також змія (що пов`язує Ярила з Велесом).

Символ: Свастики, а також фалічні символи (що відображається у ритуальних ляльках).