F.A.Q. з Рідної Віри. Частина І

F.A.Q. з Рідної Віри. Частина ІI

F.A.Q. з Рідної Віри. Частина ІII

Форма входу
Категорії розділу
Пошук
Наше опитування
Якому стилю музики Ви віддаєте перевагу?
Всього відповідей: 251
Друзі сайту


Громада Рідної Православної Віри - «Вінець Бога» (м. Вінниця)

center




Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
КНИЖКОВА КРАМНИЦЯ
Об`єднання Рідновірів України


Замовляти за вказаними у прайсах контактами, попередньо уточнивши ціну:

Для киян
pelazg@ukr.net - жрець Спас

Для мешканців інших міст і сіл:
blagovista7@ukr.net - Благовіста

НАШ БАНЕР:

<a href="http://mokosha.at.ua" target="_blank" title="МОКОША"><img src="http://mokosha.at.ua/Untitled-666.gif"/></a> 
 

Коло Свароже

 
Свята Кола Сварожого на 7520 літо від Трипілля,
2012 нового літочислення
 
 
22 лютого * — Новоліття (Молодик народжується в 0 годин 35 хвилин). Засівання вдосвіта (магічний обряд на урожайний майбутній рік здійснюють хлопці). Святкування Нового 7520 літа.

24 лютого — Лелечини. Свято тотемного птаха укрaїнцiв. Вважають, що з цього дня птахи починають свій політ з Вирію, починаються двотижневі пташині свята: Лелеки, Ластівки, Сорочини. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються «перший раз гладке (яйце), другий раз — пухке (пташеня)».

27 лютого–4 березня — Колодій (Масляна). Парубки вибирають наречених. Магія родючості: неодруженим парубкам жінки прив’язують колодку (фалічний символ продовження роду), а також прив’язують колодку тим батькам, котрі не одружили своїх дорослих дітей (у т. ч. і дочок) у цей шлюбний сезон. Ti, кому прив’язали колодку, мають віддячити гостиною, дарунками тощо. Обрядові страви цього тижня переважно молочно-масляні (вареники, пироги з сиром і сметаною, млинці та ін.). На цьому тижні не шиють і не прядуть. Останній тиждень лютого.
 
Березень
 
1 березня — Ластівка — одне з пташиних свят. Спів веснянок. 

9 березня — Сорочини — пробудження Матінки Землі. Прилітає сорок різних пташок із різних країн. Бубликами закликаємо пташок із Вирію (сорок бубликів або печиво у вигляді пташок — «жайворонків» роздають дітям). Птахи приносять на крилах Весну. Варять галушки. З цього дня проганяють Мороза, викидаючи йому за вікно по одному з житніх колобків, які випікали спеціально в цей день.

11 березня * — Вербиця, або Вербна неділя. Освячення верби — Прадерева Bcесвіту, хльоскання вербовою гілкою є магічним побажанням здоров’я. Неділя перед Весняним рівноденням. 

15 березня * — Навський Великдень, або Чистий четвер. День передвеликоднього очищення. Замовляння проти всякого зла. Душі померлих приходять на землю, (їм на ніч залишають купіль). Купання в річках або символiчнi обливання річковою водою до сxiд сонця, щоб бути міцним i здоровим. Четвер перед Великоднем Дажбожим. 

18 березня * — Великдень Дажбожий. Перша неділя після Весняного рівнодення. День стає довшим за ніч — великим. Свято Перемоги світла над темрявою. Прадавнє свято пробудження всієї Природи, народження нового циклу життя. Випікання ритуальних кopoваїв, освячення писанок, їжі, моління до Дажбога i вcix Богів у Сварзі. Дiвочi хороводи. Неділя після Весняного рівнодення. 

19 березня * — Волочільне. Обливаний понеділок. Понеділок після Великодня: парубки ходять по хатах i обливають дівчат, за що дівчата обдаровують їх писанками (воду для обливання необхідно брати з річки о 12 год. ночі — ця вода має цiлющi властивості). Понеділок після Великодня. 

25 березня * — Радуниця. Обіди на могилках Предків: моління за Piд, поминання покійних родичів, прохання їхнього покровительства й охорони живих. Тризни (поминальні братчини (спільне споживання їжі) військові ігри, змагання), «оклички». Поминальна неділя після Великодня.

25 березня — Благовіщення. Різдво Перуниці (пробудження Блискавиці від зимового сну). Обряди Зустрiчi Весни: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь (очищення), кидають у річку жертовний хліб. Звичай випускати на волю пташок. Суворі заборони щодо починань будь-яких справ. Не можна зачинати нового життя ні людям, ні тваринам. За повір’ями, навіть птахи не в’ють гнізда. 

26 березня — Благовісник. Різдво Перуна. У цей день може прогриміти Перун-Громовержець. З цього дня можна починати ciвбу. Освячення зерен для посіву. 
 
Квітень
 
3 квітня - Водопол (іменини Водяника). Водяник та русалки прокидаються після зимового сну. Згідно з повір`ями, вперше за рік русалки виходять на берег 7 квітня (двовір. Акуліни) - просити у людей полотно, щоб прикрити свою голизну.

5 квітня - Стрибог Весняний. Стрибожі онуки приносять справжнє весняне тепло. У часи двовір`я - день (рос.) Федула Ветренника/Федоры Ветренницы.

*15 квітня - Права середа. Свято Прави (ведійська Рита) - Божественного закону, який правує Всесвітом, ростом рослин, родючістю всього живого на Землі й на Небі, дощем і вітром, зміною пір року, дня і ночі. Саме від "Божественної Прави" походять правда, праведність, правосуддя, справедливість, мудрі правителі (ті, хто знають Закони Прави). Цей день завжди випадає у середу (25 день після Великодня), тому в народі досі збереглася назва "Права середа". Саме від цього Закону Прави, який славили піснями, походить давня назва нашої Правіри - Православ'я. Це свято ще має назву "Рахманський Великдень". Існує повір'я, що далеко за морем живуть святі "рахмани" (брахмани), яким сповіщається, що в Україні вже настав Великдень. Для цього на воду річок, які течуть у море, пускають скаралупу від крашанок, можливо, тому цей день ще називають "переплавною середою".
 
22 квітня - Красна гора, Велика Лада, Лельник, Ляльник (свято пробудження жіночої любові). Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Пісні й хороводи водять на честь доньки Лади - Богині Лелі.В цей день відбуваються сватання, заручини та весняні весілля. Богині-покровительці шлюбу приносять пожертви білого хліба та білого півня.
 
23 квітня - Ярило - Бог весняного Сонця, пристрасті й полум'яного кохання. Це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Парубки вибирають собі пару. Лельники у деяких давніх слов'янських країнах святкували протягом цілого місяця. Мати-Земля "відмикається" після зимової сплячки.
 
Травень
 
30 квітня–6 травня * — Русальний тиждень (Русалії).  Поминають Душі Праматерів, приносять пожертви із свіжовипеченого хліба на воді річок (особливо на Русальчин Великдень - 7 травня, четвер). У суботу разом із зеленим клечанням Душі заходять до осель, щоб подивитися на наше Життя. У ці дні завивають вінки, заплітають берізку, заквітчують хату і подвір'я. Жінки розвішують на деревах рушники, стрічки, шматочки полотна - "Русалкам на сорочки", дівчата кидають на воду вінки, пахучі зела (лепеху, полин, любисток, м'яту, шовкову траву) - це є пожертви Русалкам перед початком купального сезону.  Польовим Русалкам приносять жертовний хліб і кладуть на ниву. 

1 травня – Велесова (Живина) ніч – загальноєвропейське свято весняного буяння, зеленотрав`я і уквітчання Матері-Землі. Починається "світла" половина року.

3 травня * - Русальчин (Навський, за іншою версією) Великдень (четвер).
 
8 травня – Зільник. В цей день збирають всяке весняне зілля і копають цілюще коріння. День знахарок. Після збору трав жінки влаштували колективне купання в трав'яному напарі. Урочистий обід у лісі. Обрядові страви: яєшня, вареники, риба, ряжанка. Перед обідом складають пожертву траві – виливають хмільний напій.

9 травня - день Матері-Землі, а також Велес Весняний (Миколай Весняний). Вшанування Землі, що пробудилась від сну і народжує перші цьогорічні плоди. Вважається, що в цей день Вона відпочиває, тому її не можна орати, іншим способом нівечити, кидати у неї ножі. Волхви виходять на поле, лягають на траву і слухають Землю.

30 травня - Змійник, зміїне свято (двовір. Ісакій Змійник). Вважається, що в цей день змії можуть безкарно кусати будь-кого, хто їх потурбує, і цей укус не "зашепоче жодна бабка-знахарка".
 
Червень
 
15 червня - Світовид літній, Видів День (показ мистецьких творів, сприятливий час для лікування очей). Славлять Світовида літнього (Дива) як Бога всевидючого, хваляться перед Ним багатством, красою і здоров'ям. У цей день можна навчитися всякому мистецтву, яке людина може побачити (бо сьогодні, "що виджу, те вмію"). Світовид розкриває таємниці досі невидимого.
 
*21 червня - Літнє сонцестояння.
 
*21-22 червня - Купайло (Собітка, Сонцекрес). Найдовший у році день. Саме у цю чарівну ніч слід шукати цвіт папороті, а на світанку збирати цілюще зілля. Обряди Купальського свята такі: заплітання купальського деревця, стрибання через священний вогонь, виплітання вінків для ворожіння, збір цілющого зілля, купання у річках, знайомство та сватання, зустріч купальського Сонця. Палаюче колесо крутять згори у річку - літо повертає на осінь. День Шлюбу Неба і Землі..
 
29 червня – Сварог Літній, за однією версією (двовір. Петра і Павла). Одне з найкрупніших літних свят, до якого церква у пізні часи навіть приурочувала окремий "петрівський" піст. Молодь катається на гойдалках, "оживляючи" рух Сонця, підтримуючи його після повороту на зиму. Шанують вівчарів та пастухів. Співають петрівочки - коротенькі та прості пісні, присвячені даному святу. У перший день Петрівки подекуди в Україні жінки влаштовували особливу містерію - "звірячі розігри" або "замочування дійниці". На Поділлі в цей день матері, у яких народились мертві немовлята, справляли "обіди для дітей", шанували їх. За календарем Г.Лозко цей день - свято Водяника. Рибалки вшановують його пожертвами у вигляді тютюну, пива, першої спійманої риби. Жінки сплітають рибалкам вінки з рослин, що нині має назву "петрів батіг” (цикорій).
 
Липень
 
14 липня - Стрибог (Посвистач, Позвізд) - Бог Повітряного простору, від якого залежить погода. Вшановують Його хлібом, варениками, якими пригощають чотирьох Вітрів біля води.
 
20 липня - Свято Перуна (покровитель чоловіків, воїнів, громовержець). "Слава Богу Перуну Вогнекудрому, який стріли на ворогів верже, і вірно по стежці вперед веде, бо єсть він воїнам суд і честь, і яко златорун - милостив, всеправеден єсть!" (Велесова Книга). Перун - це Син Божий, якого Отець Сварог посилає на землю у вигляді блискавичної енергії.
 
22 липня – Перуниця (Блискавиця) – жіноча пара Перуна-громовержця. В її день не працюють в полі, щоб не ображати Богиню.
 
27 липня - Чур, Пращур (народна назва "Паликопа", спор. санскрит "чур" - палити). Чур (Цур) вважається сторожем родових Звичаїв, Богом "межового вогню" - він пильнує майно і власність Роду ("Чур - моє!", "Цур - моє!"). Велесова Книга оповідає:"Усяк рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками, - тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо". В цей день роздають дітям печиво "сончата", стрибають через багаття. Вшановують також Дажбога - покровителя обжинок.
 
Серпень

1 серпня - Медово-маковий Спас (Свято Врожаю).

6 серпня - Яблучний Спас (Свято Врожаю).

16 серпня - Хлібний Спас (посвячують зерно, з нового борошна випікають хліб).
 
У народі крім названих, збереглися ще такі назви як Грибний, Ягідний, Горіховий, Полотняний, Спас на воді, або мокрий Спас. Мабудь у давні часи їх було ще більше, бо кожному овочу свій строк. Кожний овоч як плід Землі й Сонця має бути присвячений Рідним Богам, також ніяких заборон на їх вживання не було. Перші овочі, квіти, мед та медові соти, мак, хліб з нового врожаю освячують рідними молитвами, пригощають ними близьких - таким є обряд початку споживання перших плодів. На Спасівку Душі Пращурів також відвідують свої родини.

16 (22) серпня – Свято Лісовика. Йому кладуть пожертву (хліб, кашу та ін.) на лісовій галявині, щоб "не водив” по лісу.

19 серпня – Посвистач (Стрибог). Вшановують Бога Вітру. Примічають погоду: якщо вітер теплий, буде гарний врожай. Окрім того, святодні пов`язані з Вітром - 8 і 14 серпня (двовір. Мирона Ветрогона і Михея Тиховія).
 
Вересень
 
1 вересня – Свято Вогню. "Свіччине Весілля”. Весілля Комина. Перше запалювання осіннього вогню. Вікові посвячення (пострижини) (?). Вшановують домашнє вогнище. Святкове молодіжне гуляння (?).
 
8 вересня – свято Рода і Рожаниць. Жінки викликають кожна свою Рожаницю:"Жертву тобі правим - овсяне борошно, і так співаємо славу і велич твою" - таке жертвопринесення справляють жінки на березі річок, посипаючи борошно на воду заквітчані калачі та бублики. Мами поливають дочок водою на порозі свого Дому, щоб росли щасливі та здорові.
 
14 вересня - Свято Вирію (Здвиження; відліт пташок). Молитви до Духів Пращурів, яким птахи донесуть звістку зі світу Яви. Прощання з теплом. Початок осінніх вечорниць. Слідкують за зміями, які, за повір`ями в цей час заповзають під землю. За іншою версією - вони святкують шлюб "Зміїного Царя", тому заборонено ходити до лісу. Молодь здійснює жартівливе "поховання" комах.
 
*23 вересня - осіннє рівнодення.
 
*23 вересня - Світовид осінній (осіннє рівнодення, духовні пошуки, мистецькі заняття). Випікався великий у зріст людини коровай. Жрець (чи господар хати) ховався за хлібом і запитував, чи люди бачать його. Почувши відповідь, казав: "Дай, Боже, щоб і на той рік хліб родив такий високий!" (щоб не було його видно за хлібом).
 
Жовтень
 
1 жовтня - Мати Слава (Покрова). "Б'є крилами Мати-Слава і кличе нас, щоб ішли за землю нашу і билися за огнища племені нашого, бо ми є русичі!". Покровителями споконвіку вважалися ті Боги й Богині, які були рідними для народу - "по крові тіла" (Велесова Книга).

4 жовтня - проводи Лісовика, який іде готуватися до зимового сну.
 
*10 жовтня - Дідова Субота - Зворожини, Осінні Діди. Поминальний День. Громада літніх людей, навіть у холодну пору, варила куліш на лоні природи, який споживали там же, сидячи на землі. Вони знали, що скоро "відправляться на Луки Сварожі", тому й свято назване Сварожини-Зворожини. Завжди відмічається в суботу.
 
*16 жовтня - Свято Мокоші, Бабина П'ятниця. Мокоша - Покровителька жінок, роду та немовлят. Її свято завжди в п'ятницю. Приносять Мокоші хліб, калину, прядиво, щоб напряла Вона довгу нитку Життя. Суворі заборони цього дня такі: не шити, не різати, не працювати з нитками, прядивом, веретином тощо. Згадуються всі Богині: Лада, Леля, Дана, Доля, Недоля, Мокоша, Мати Слава, Жива. Освячують квіти, які протягом року використовують у лікуванні. Мати-Земля "замикається" на зимову сплячку. За іншою версією, цей день також святкується 28 жовтня. Можливо, існували два свята одночасно.

*20 і 29 жовтня - свято спомину предків (двовір. Дмитрівські та Кузьминські Діди).
 
Листопад
 
1 листопада - Свято Сварога, який є Праотцем всього роду Богів. Саме він викував для русичів перший плуг і золоту обручку, тому є небесним ковалем (Тврцем Світу і Людей), покровителем хліборобства і шлюбу. Богом Небесного Зодіаку - Кола Сварожого. За київськими легендами, в цей день Він починає виготовляти плуг який скине з неба русичам на Різдво. Цьому дню передує чарівна Велесова (Марина) ніч, що "протистоїть" чарівній ночі з 31 квітня на 1 травня. Початок "темної" половини року.

*5 листопада - можливо, ще один день спомину предків (двовір. Михайлівські Діди).

9 і 21 листопада - дні Мари (Марени), Богині зими, ночі та смерті (але це не персоніфікація "зла", а лише руйнівний аспект Всесвіту!). Прихід Зими. У двовірській традиції відповідно - Матрони Зимової та Введення Богородиці у храм.
 
24 листопада - Свято Богині Долі (дівоча посвята). Дівчата ворожать на подружжя, Вечорниці. Вагітні жінки молять Богиню про добрі пологи.
 
30 листопада - Калита (парубоча посвята). Свято парубочої долі - парубки вибирають пару. В цей день молодих хлопців посвячують у дорослих парубків та приймають до парубочої громади. Молоді парубки стрибають до Калити, прилучаючись до жіночого початку Природи. Навіть у епоху Двовір`я в цей день, який мав назву свята Андрія, проводилися т.зв. Андріївські вечорниці.
 
Грудень
 
6 грудня - Свято Велеса (Діда Мороза). Він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду (згадаймо Діда Мороза з мішком подарунків), а також приносить кожному "винагороду" за його цьогорічні вчинки. З його приходом починається вивчення колядок, підготовка до Різдва.
 
*21 грудня - Зимове сонцестояння.

24 грудня - 5 січня - Різдвяні Святки. Діляться на шість "чортових" вечорів (з 24 - без Коляди - по 30) і шість "святих" (з 31 по 5). Вочевидь, це пов`язано з двовірським переосмисленням шести вечорів присутності у світі Яви духів предків і шести вечорів власне "явленого" буття у Новому році.
 
*25 грудня - Різдво Божича-Коляди, народжується молоде сонячне світло, яке навесні оживляють Землю і всю Природу. Йому передує Корочун/Сочельник - святковий вечір, в який Чорнобог "окорочує" старий рік, відрубує все неактуальне та накипіле. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв, за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина роду підкидає до стелі: "Дідів кутею пом'яніте і чаркою не обменіте". Колядування - колядки розповідають про Сотворення Світу. В кінці обряду громада ділить священне причастя - Різдвянний Божичний коровай. Більшість рідновірський конфесій святкують в цей день Новий рік.

31 грудня - Щедрий Вечір, перший зі "святих" вечорів. Ритуальна демонстрація багатства і достатку роду, сім`ї.
 
Січень
 
1 січня - свято, пов`язане з Місяцем (двовір. Василя).

5 січня 2012 року - Водокрес. Саме в цей день, як твердять астрономи, Земля перебуває найближче до Сонця (т.зв. перигелій), тому вода набуває особливих цілющих властивостей. А в народі збереглася віра:"Про що на Водосвяття помолишся, те збудеться". Богиня Дана дає дівкам добрих чоловіків, тому вони обов'язково йдуть до річки по святу водицю. Купання в ополонках.
 
25 січня 2012 року – Свято Домовика. Йому кладуть свіжий хліб або кашу (залишають на ніч на печі чи на столі) і просять оберегти господарство, домашніх тварин.
 
Лютий
 
2 лютого 2012 року - Стрітення (Громниця). Перша зустріч Зими з Весною. Молитви до Сонця. З цього дня можна починати вивчати пісні-веснянки, розмальовувати писанки. В давні часи в цей день запалювали смолоскипи чи "громичні свічки". У народі кажуть: яке Стрітення - така й весна.
 
*06-12 лютого 2012 року - Велесові Святки, який іноді називали ще "Чортовими", "Вовчими".
 
11 лютого 2012 року – Велике Свято Велеса. Вшановують Бога багатства, достатку й добробуту, мудрості та таємних знань. Випікають житній хліб, яким годують домашню худібку, варять пиво, освячують хліби.

16 лютого 2012 року - іменини Кікімори (двовір. Марем`яни Кікімори).
 
18—24 лютого * (2013) — Колодій (Масляна). Парубки вибирають наречених. Магія родючості: неодруженим парубкам жінки прив’язують колодку (фалічний символ продовження роду), а також прив’язують колодку тим батькам, котрі не одружили своїх дорослих дітей (у т. ч. і дочок) у цей шлюбний сезон. Ti, кому прив’язали колодку, мають віддячити гостиною, дарунками тощо. Обрядові страви цього тижня переважно молочно-масляні (вареники, пироги з сиром і сметаною, млинці та ін. На цьому тижні не шиють і не прядуть. Останній тиждень лютого.

21 лютого (2013) — весняний Стрибог. Молитви до Бога Вітрів, який віє до Весни. Передбачення погоди на весну й літо.

24 лютого (2013) — Лелечини. Свято тотемного птаха укрaїнцiв. Вважають, що з цього дня птахи починають свій політ з Вирію, починаються двотижневі пташині свята: Лелеки, Ластівки, Сорочини. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються «перший раз гладке (яйце), другий раз — пухке (пташеня)».

1 березня (2013) — Ластівка — одне з пташиних свят. Спів веснянок. 

9 березня (2013) — Сорочини (опис див вище під 2012 р.). 

11 березня * (2013) — Щедрий Вечір. О 21.52 народжується перший весняний Молодик (Молодик перед Весняним рівноденням). 

12 березня * (2013) — Новоліття. Святкування Нового 7521 літа.


* — непостійні дати, які в кожному році змінюються залежно від руху світил — Сонця і Місяця.