Мокоша

Ім`я: Мокоша, Макоша, Макош, іноді рос. Макуша, Макешь. Б.Рибаков вважав, що ім`я "Ма-коша" означає "Мати врожаю" (сучасні науковці давно намагаються заперечити це); можливі також варіації на тему "Ма-кощного" - "Мати потойбічного, хтонічного, прадавнього" (від кість/кость). Загалом етимологія імені - питання відкрите.

Епітет: Небесна Пряха.

Значення: 1) Мати-Земля як один з двох елементів "первинної опозиції" на ряду із Батьком-Небом (також в цьому аспекті Вона - Жіночий лик Рода). Відтак - Богиня врожаю, плодючості Природи взагалі (від чого реально протягом століть залежала доля сільської громади).

2) Супруга Велеса, вселенська Пряха, що тче причинно-наслідкові зв`язки і ниті життя кожної істоти (не варто розуміти тут долю як сліпий фатум - на те є окрема філософсько-теологічна дискусія).

3) Покровителька жіночих домашніх ремесел (передовсім, прядіння і ткацтва).

Лики (прояви, грек. іпостасі): 1) Мати-Сира-Земля; 2) Небесна Пряха (у триглаві Мокоша-Доля-Недоля). Власне, самих Долю і Недолю іноді розцінюють як лики Мокоші. "Велесів круг" ототожнює із Долею і Недолею в цьому плані відповідно Живу та Мару.

У "двовір`ї": Параскева П`ятниця, св. Параскева.

Аналоги в інших індоєвропейських традиціях: інд. Парваті, Прітхіві; іран. Аші, Спента-Армайті; грек. Деметра, Гея, Геката, Тюхе, Клото (або Мойри загалом); рим. Церера, Фортуна, Нона (або Парки загалом); герм. Норни, можливо, Урд; фрак. Майка/Бендіда; фріг. Кібела.
 
Згадується у: "Повість врем`яних літ", давньоруський твір "Слово об идолах", повчання проти язичництва, фольклор південних слов`ян, етнографія російської Півночі ХІХ ст. У "Велесовій книзі" - д. 38-А.

День тижня: Загальновизнано рідновірами - п`ятниця.

Свята річного кола: Загалом Мокошу шанують у жовтні, 14/21/22 або 28 (друга дата більш поширена, перша затверджена в ОРУ і РПК) числа, що відповідає двов. дням св. Параскеви і Параскеви П`ятниці. РВ РПВ (+ ССО СРВ) і "Велесів Круг" шанують Мокошу також на Покров (1 жовтня). Остання течія виділяє також день Землі (9 травня, двов. Микола Весняний), Літні Мокриди (19 липня), пов`язує Мокошу зі Спасами та Спожинками. "Надійно" із даною Богинею можна пов`язати також гадальні свята (Долю і Калиту, наприклад; 24 і 30 листопада).

Атрибути: Веретено, можливо, ріг достатку (як і у її "чоловіка" - Велеса). За зображенням Крижанівського (нагорі), також - глечик із кашею.

Священна тварина: Достеменно не відома. Можливо, кіт/кішка. 

Символ: Ромб, розділений всередині навхрест, часто з точками у кожному із внутрішніх сегментів ("засіяне поле"). Також, зокрема, Б.Рибаков співвідносив із Мокошею традиційну для східнослов`янської вишивки фігуру жінки із піднятими або опущеними руками, двома вершниками (птахами тощо) обабіч.