F.A.Q. з Рідної Віри. Частина І

F.A.Q. з Рідної Віри. Частина ІI

F.A.Q. з Рідної Віри. Частина ІII

Форма входу
Категорії розділу
Пошук
Наше опитування
Чи стане Рідна Віра знов домінуючою в Україні?
Всього відповідей: 181
Друзі сайту


Громада Рідної Православної Віри - «Вінець Бога» (м. Вінниця)

center




Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
КНИЖКОВА КРАМНИЦЯ
Об`єднання Рідновірів України


Замовляти за вказаними у прайсах контактами, попередньо уточнивши ціну:

Для киян
pelazg@ukr.net - жрець Спас

Для мешканців інших міст і сіл:
blagovista7@ukr.net - Благовіста

НАШ БАНЕР:

<a href="http://mokosha.at.ua" target="_blank" title="МОКОША"><img src="http://mokosha.at.ua/Untitled-666.gif"/></a> 
 

Велес



Ім`я: Велес, Волос (за Б.Рибаковим, перша форма була характерна для північніших регіонів Русі через балтський субстрат, друга - для південніших). Від Його імені, вочевидь, походять (чи, принаймні, пов`язані з ним) такі слова, як "воля", "влада", "великий", "віл", "волошба".  

Епітет: Віщий, "Скотій Бог" (спор. епітет Шиви - Врішапаті - Цар Биків).

Значення: 1) Деякі рідновіри пов`язують Велеса із впорядкованим Передвічним Хаосом - вселенським Окиян-Морем, у глибинах якого спочивало Яйце Рода і яке згадується у багатьох народних замовляннях. Можливо, міф про те, як Коваль запряг Змія у свій плуг, пов`язаний саме із впорядкуванням Хаосу.
2) Традиційно вважається Богом Мудрості, хоронителем таємних знань Всесвіту, "Богом волхвов и Волхвом Богов" [Велеслав, "Живые Веды Руси"]. Таким чином він пов`язаний з духовним шляхом, різними медитативними та духовними практиками, своєрідною волею до здобування Мудрості, чаклунством.   Згадка у "Слове о полку Игореве" Бояна як Велесового внука наводить на думку, що Віщий Бог є також покровителем мистецтв і митців.
3) Згадка у "Повісті врем`яних літ" про Велеса як "Скотьего Бога" прикріпила до Велеса славу опікуна домашньої худоби. Деякі рідновіри, втім, схильні розкривати значення епітету "Скотій Бог" у якості Володаря плотської (тваринної) природи взагалі і тваринних початків у людини (в цьому він близький до грек. Діоніса, рим. Вакха).
4) Та сама згадка (купці клянуться Велесом у договорі з Константинополем) у купі з рогом достатку пов`язує Велеса із матеріальним добробутом, торгівлею; відомо, що поняття "багатство" у індоєвропейських народів ототожнювалось зі "скотом".
5) Рядом дослідників (О.М.Веселовський, Іванов, Топоров) наводилися балтійські та давньоанглійські паралелі: welis – литовськ. – покійник, welci – душі померлих, «wael» (давньоангл.) – «труп, що лишився на полі бою». Не важко здогадатися, що Велес має відношення до культу мертвих, душ предків. Цікаво, що у грецькій мові "скотос" - це "темрява", "морок", а "скютос" - "вироблена шкіра", "батіг". У зв`язку з цим рідновіри шанують Велеса як покровителя Нави, Нижчого світу, світу померлих і ще не народжених. Звідси деякі течії рідновір`я ставлять Велеса на третє місце у Триглаві (Сварог-Перун-Велес), шанують як Бога-руйнівника, подібного до індуїстського Шиви (через це Чорнобога часто вважають "темним" ликом Велеса). Іноді цей Бог зображається у вигляді потойбічного Пастуха, що керує душами, в яких сильно розвинута тваринна природа. Окрім того, як грек. Гермес, Велес, вочевидь, є провідником душ з Яви до Нави і навпаки (уявлення про Місяць як човен Велеса, який "курсує" між світами).
6) Д.О.Гаврілов та О.Є.Наговіцин наводять наступне народне вірування: "Бежит река огненная, чрез огненну реку калиновый мост, по тому калинову мосту идет стар матер человек; несет в руках золотое блюдечко, серебряно перышко... сбавляет с раба божьего семьдесят болезней". Таким чином, Велес ("стар матёр человек") постає також і подателем здоров`я.  

Лики (прояви, грек. іпостасі): Перераховані вище: Велес Віщий, Велес як Скотій Бог, Велес як Навій Пастух, іноді - Чорнобог (Велес як Руйнівник).

У "двовір`ї": Власій, Миколай.

Аналоги в інших індоєвропейських традиціях: вед. Варуна, частково Рудра і Вала; інд. Шива; грек. Гермес, Діоніс; рим. Меркурій, Вакх; лит. Вельняс (Вяльнас); герм. Одін; кельт. Цернунн, Балор; фрак. Сабазій.

Згадується у: "Повість врем`яних літ", давньоруські твори "Житие Владимира", "Слово некоего христолюбца", "Слово о полку Игореве", "Житие Авраамия Ростовского", київський "Синопсис"; топоніміка. У "Велесовій книзі": д. 3-А, 4-Б, 6-В тощо (всього на 9 дошках).

День тижня: У більшості течіях одностайно вважають середу днем Велеса.
 
Свята річного кола: У більшості течій велике свято Велеса відзначається 11 лютого (двов. день Власія), чому передує (у РВ РПВ - наслідує) тиждень Велесових святок (ОРУ, "Велесів Круг"). Окрім того, так само більшість рідновірів шанує Велеса 6 грудня (двов. день Миколая). Цікаво, що свято Велеса весняного (двов. Миколай весняний, 9 травня) у рідновір`ї майже не представлене, однак календар "Велесового Круга" виділяє також 2 Велесові ночі: 30.04.-01.05. (кельт. Белтейн, герм. Вальпургієва ніч), 31.10.-01.11. (кельт. Самайн, Хелуїн); пов`язує з Велесом зміїні свята (30 травня, 14 вересня). РВ РПВ виділяє зміїне свято, присвячене Велесу, 8 квітня.

Атрибути: Тризуб (як у Посейдона, Нептуна, трішула Шиви або Гунгнір-протазан Одіна, яка символізує владу у трьох світах, також єдність процесів творення, підтримання, руйнації), ріг достатку, посох, волохата накидка.

Священна тварина: Ведмідь, бик (зокрема, віл), ворон, змія; можливо, пугач.

Символ: Зазвичай - характерна "голова бика" (внизу), ріг, а також фалічна символіка (лінгам Шиви). Течії на кшталт інглінгів іноді стверджують шестикутну зірку (гексаграмму, "зірку Давида") як символ Велеса, але ніяких підтверджень цьому немає.