F.A.Q. з Рідної Віри. Частина І

F.A.Q. з Рідної Віри. Частина ІI

F.A.Q. з Рідної Віри. Частина ІII

Форма входу
Категорії розділу
Пошук
Наше опитування
Яких релігійних поглядів Ви притримуєтеся?
Всього відповідей: 430
Друзі сайту


Громада Рідної Православної Віри - «Вінець Бога» (м. Вінниця)

center




Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
КНИЖКОВА КРАМНИЦЯ
Об`єднання Рідновірів України


Замовляти за вказаними у прайсах контактами, попередньо уточнивши ціну:

Для киян
pelazg@ukr.net - жрець Спас

Для мешканців інших міст і сіл:
blagovista7@ukr.net - Благовіста

НАШ БАНЕР:

<a href="http://mokosha.at.ua" target="_blank" title="МОКОША"><img src="http://mokosha.at.ua/Untitled-666.gif"/></a> 
 

Жива


Ім`я: Жива, в даному варіанті пантеону ми ототожнюємо із Долею та Стрічею.

Значення: 1) Донька або сестра Мокоші, яка наділяє "благою" долею, життям взагалі; уособлює саме Життя.

2) В деяких системах рідновірського пантеону фігурує як перша дружина Дажбога, що засіває "зерно" Життя, проростанням "колоса" з якого опікується Сонце, а "колос" у свій час зріже Мара.

Лики (прояви, грек. іпостасі): Зазвичай не виділяються.

У "двовір`ї": Не перейшла; як Доля і Стріча зберігалась у формі міфологічного персонажу ще на поч. ХХ ст.

Аналоги в інших індоєвропейських традиціях: грек. Лахесіс; рим. Деціма; герм., можливо, Верданді. 

Згадується у: як Жива - у багатьох західноєвропейських джерелах (Гельмольд, Я.Длугош, "Саксонська хроніка", "Mater Verborum"), як Доля - українські етнографічні записи (див., напр., П.П.Чубинського).

Свята річного кола: Загальнорідновірське свято Живи припадає 1-2 травня (у РВ РПВ і РПК його також іменують Ярилицею і відзначають на 40 день після Великодня). Українські рідновіри також мають свято Долі 24 листопада (двов. день Катерини), яке ще століття тому збирало дівчат для таємничих гадань і ворожінь.

Атрибути: Достеменно не відомі, можливо, атрибути ткацтва або самі нитки.

Священна тварина: Достеменно не відома.

Символ: Достеменно не відомий, іноді можна зустріти варіації руни Альгіз, проте автентичність її у слов`янському вжитку досить сумнівна.